Головна » 2010 Вересень 24 » Святошинський ліс: ціна екологічної катастрофи
01:35 Святошинський ліс: ціна екологічної катастрофи | |
 Існує таке поняття як «межа між населеними пунктами».Загальновідомо, що перерозподіляти такі межі на власний розсуд – недопустимо, про що свідчить, в свою чергу, і Земельний кодекс, який ще ніхто не відміняв. Перенесення меж населених пунктів – прерогатива високих інстанцій, а то і самої Верховної Ради. Проте, в селищній раді смт Коцюбинське вирішили по-своєму: місцевий «князьок», голова селища Вадим Садовський, заручившись підтримкою підпорядкованих йому депутатів селищної ради, на одній із сесій 2008 року «перекроїв» межі рідної території, додавши до селищних земель 100 гектарів. І як тільки ці гектари почали роздавати приватним особам невідомого походження (в тому числі, іноземцям), раптом з’ясувалося, що землі ці – власність столиці, а точніше – Святошинського лісопаркового господарства. Виник величезний скандал. Не секрет, що на території Київщини взагалі широко розповсюджена практика прийняття органами державної влади і місцевого самоуправління незаконних рішень і розпоряджень щодо виділення земельних ділянок. На жаль, влада разом з місцевими «ділками», і саме тому «дерибанщикам» гарантована свобода дій. Пан Садовський, варто зазначити, весь цей конфліктний період не сидить, склавши руки. Головним козирем розпродажу землі новоспечений «коцюбинський історик» приводить архівний документ, датований 1941 роком (лютий місяць), який начебто забезпечує законність вимог по «поверненню історичної справедливості», а саме – лісу в районі Святошина - в межі Коцюбинського. Ні назви, ні копії, ні тексту цього Указу не оприлюднено, хоча за будь-яких умов він і не мав би юридичної сили: згідно Постанови тієї ж Верховної Ради УРСР (тільки від 1956 року) Святошинський ліс є територією, що належить місту-герою Києву. Загальновідомо, що після розвінчання «культу Сталіна» і його команди СРСР давно не жив за Указами і актами, які проголосив Генсек, а Україна і поготів визнала його дії «злочинними». Проте, Коцюбинська селищна рада Указ узаконила, авторитет Сталіну повернула, ще й за його Указами жити почала. Не виключено, що при такому підході у Коцюбинському скоро з’явиться своя валюта і митниця на в’їзді в селище. Звісно, якщо пан Садовський знову залишиться Головою і проповідником сталінських ідей... Проте, подальше головування Вадиму Івановичу не світить (а це ясно, як Божий день). Але світить чималенька сума в 50 млн у.о. За такі гроші «коцюбинський патріот», безумовно, на тільки Сталіна в законодавці приведе, але і древніх скіфів, і Цезаря долучить до свідків. Не дивлячись на те, що 500 ділянок багатовікового лісу розпродані земельними аферистами зовсім нещодавно, згідно документів, там уже є вулиці, прописані люди, навіть затверджені списки виборців. Нонсенс: Вадим Садовський створив собі цілий виборчий округ, і все це – не без відома Генпрокуратури! Розпродавши півтисячі ділянок, пан Садовський, звісно, поділився «наваром» із «вищими інстанціями», вигравши за рік на афері з землею більше, аніж Білл Гейтс на своїх комп’ютерних програмах. Тепер залишилось лише розчленувати ліс дорогами і забудувати котеджний район смт Коцюбинського. А далі – хоч трава не рости. Маючи мільйони, можна з легкістю «протягнути» потрібне рішення в суді (наші суди, як знаємо, – найгуманніші і найчесніші у світі). Що, власне, і мало місце цьогорічного 17 вересня. Для присутніх у судовій залі Адміністративно-апеляційного суду Києва журналістів замовний характер справи був очевидним. «Адміністративно-апеляційна» Феміда в складі суддів Любові Костюк, Тетяни Ізмайлової та Олександра Шостака постанову попередньої судової інстанції – Ірпінського міського суду від 23.11.2009 р. - залишила без змін, винісши рішення не на користь громади і лісу, а на користь «прихвати заторів». Судді визнали правомірним розширення меж селища Коцюбинського коштом столичного лісового масиву, надавши «зелене світло» на подальший «дерибан» ділянок та знищення лісових насаджень. Цікаво, що адвокат селищної ради зміг довести суду, що у лісі можна проводити будівництво. А ось юрист КМДА, яка до цього часу так і не була долучена до процесу (!), Любов’ю Костюк був визнаний «третьою стороною» у судовому розгляді, тому для участі у засіданні відповідної «дозвільної» статті для нього не знайшлось. Докази протизаконного «дерибану» (а це кілька десятків сторінок) поважні «адміністративно-апеляційні» судді «уважно» вивчали прямо в залі суду протягом декількох хвилин, після чого судді пані та Ізмайлова з «професійним» підходом до вивчення справи назвали усі представлені матеріали юридичним, на їхню думку, словом «брєдні». Зрозуміло, що і прокуратура, і суд, і селищна рада працюють в одній команді, яка цілком і повністю забезпечена незаконними земельними наділами. А тим часом… Існують офіційні акти дослідження лісових кварталів, прилеглих до селища Коцюбинського. Їх склали провідні наукові співробітники Інституту ботаніки ім. М. Холодного НАН України, доктори біологічних наук Павло Устименко та Дмитро Дубина. Вони дійшли висновку, що даний зелений масив належить до першої групи лісів у категорії «санітарно-гігієнічні та оздоровчі», і має певну наукову цінність. Тут ростуть сосни, дуби, у тому числі, вікові, клени, акації… Святошинський ліс, за висновками спеціалістів, є «легенями України», оскільки накопичує у своєму складі зв’язаний вуглець і збагачує атмосферу киснем. До того ж, у цьому лісі розташоване унікальне Романівське болото площею 30 га. Це - пам’ятник природи, який охороняється законом України із близько ста різновидами рослин, більшість із яких занесені до Червоної книги. До речі, у випадку осушення болотного лісу з торф’яними покладами (а це, безперечно, входить до планів «дерибанщиків»), із «легенів» він перетворюється на бомбу уповільненої дії - стає величезним джерелом вуглекислого газу, що поглинає кисень. Чи готові до такого перебігу подій ті, кому коцюбинські аферисти «впарили» такі лісові наділи? Очевидно одне: у випадку з «дерибанщиками» лісу Закон поки що не на боці захисників території. А суд повністю ігнорує позивачів як таких. Тож чи залишиться ліс з озером рекреаційною зоною, чи будуть на цьому місці нові вулиці із «сирітськими хатинками» чиновників – все буде вирішено у суді останньої інстанції. Цікавий факт. Активну участь у збереженні Святошинського лісу беруть активісти Партії регіонів, зокрема, Святошинської районної організації м. Києва. Деякі факти, наведені в нашій публікації, взяті безпосередньо з партійної газети «регіоналів» «Реальна влада» (№18 за 9. 09. 2010 р., стаття «Святошинський ліс або Скільки коштує екологічна катастрофа?») Проте, Партія регіонів підтримує кандидатуру нинішнього селищного голови В. Садовського як кандидата на цю посаду на місцевих виборах (про це неодноразово, усім без винятку, заявляв сам пан Садовський). Ірина Нестерова, для GIGAmir | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |