Не те щоб Ірпінський міськвиконком був взірцем демократії та плюралізму, та як казав класик: «все пізнається в порівнянні». Тому на фоні такого собі «Коцюбинського міжсобойчику», або «тихого болота », це дійсно майже демократія, а значить варто порівняти. В Ірпені бували вибори і перевибори, пікети і «дерибани», зловживання владою, та зрада виборців, але що треба відмітити, то як мінімум, видимість прозорості Ірпінської влади завжди кидалась у вічі, що вигідно вирізняло Ірпінь від Коцюбинського. Ірпінчани, хоч іноді, все ж могли чути звіти міського голови, та слухати сесії міської ради. Коцюбинчани ж дізнавались про доленосні рішення для селища, тільки з засобів масової інформації, або від тих, не багатьох, небайдужих, мешканців приірпіння, що мали доступ до інформації в силу своєї професійної діяльності. Важлива інформація ніколи не покидала стін селищної Ради, і загадково та безпроблемно, конвертувал ... Читати далі »