Аргументація необхідності таких метаморфоз була обрана досить кумедна, мовляв треба захисти коцюбинські землі від „панів” з Києва, які поклали на них своє око.
„Якщо Коцюбинське отримає статус міста обласного підпорядкування, ми зможемо впевнено говорити про те, що більше ніхто й ніколи не розбазарить землі наших лісів, і не зробить нас жителями столичного придатку”, - так пафосно обгрунтовує потребу в новому статусі селищний депутат, лідер ріднесеньких Володимир Жарков.

І вже традиційно цей пан не згадує про те, що саме свої селищні (не київські) депутати-злодії виділили на підставних осіб із Дніпропетровщини безцінні лісові масиви, які до речі селищу Коцюбинське ніколи і не належали.

Навіщо ініціатива пана Жаркова вкотре нас лякає якимись примарними зовнішніми рейдерами? Чи не для того, аби ми забули за своїх рідних?

Наїхали урбанізаційного маніфесту і на київські комунальні тарифи, назвавши їх здирницькими. І знову даний аргумент нічого, окрім подиву активістів „Відкритого кола” та іншої психічно адекватної громадськості не викликав. Якщо київський тариф на опалення в розмірі 4,75 грн/м. кв., на думку своєрідних, є здирницьким, то як назвати коцюбинський тариф, що сягає більше 7 грн.?

Своєрідні у своїй газеті пішли далі, й заявили, що статус міста обласного значення дасть змогу контролювати тарифи на теплопостачання. Не знаю звідки така „освіченість”, але дупутатам даного утворення не завадило б знати, що саме коцюбинська селищна рада встановила існуючий тариф на опалення, а не якась там інша. А може ця чергова локшина на вуха пояснюється не браком кваліфікації команди Жаркова, а банальним бажанням маніпулювати свідомістю нещасних виборців?

Коли ж мова у статті пішла про завищені київські ціни, я остаточно зрозумів, що авторка матеріалу ніколи в Коцюбинському не жила, і є звичайнісіньким найнятим журналістом. Інакше б вона знали, що всі ціни в селищі в 1,5 рази вище столичних.

15 травня біля селищного будинку культури розпочалося анонсоване у газеті дійство. Ми з друзями вирішили завітати на захід з метою ознаймлення, задати питання ініціаторам, внести пропозиції. Дуже хотілося вірити, що команда Жаркова підшукає якусь більш вагомішу аргументацію за вищенаведені казки.

Втім ми розмріялися, ініціатори заходу не підготували ніяких аналітичних матеріалів, ніяких розрахунків, чи обгрунтувань своєї позиції. На всі питання пан Жарков та його депутати відповідали загальними фразами, мовляв станемо містом обласного значення, і все буде добре. Виступи з приводу доцільності, чи недоцільності проведення референдуму, формулювання питань референдуму, які є обов’язковим пунктом порядку денного, лідер своєрідних взагалі скасував. Достатньо, що він сам визначився з необхідністю референдуму, а що думають решта учасників зборів, то їх клопіт.

Чи припустими є розширення Коцюбинського за рахунок вирубки лісу? І навіщо воно, таке розширення, потрібне? Чи витримає комунальна інфраструктура селища додаткове навантаження? Де в Коцюбинському розмістити адміністративні установи міста обласного значення? За що їх фінансувати? Як утримувати бюджетників? За які кошти будемо здійснювати соціальний захист населення, якщо заводи селища стоять, і не відраховують податки у бюджет? Чи готові наші підприємці до втратити податкових пільг дл села, а ми до зростання цін? Чи збережемо ми чорнобильські пільги?

На всі ці питання ініціатори зборів не змогли, і не схотіли дати відповідь. Ми зрозуміли, що вони займаються тим, що нахрапом проштовхують потрібний собі статус, безцеремонно намагаються маніпулювати громадською думкою. Зрозуміли також, що за цими діями прихований, очевидно, певний комерційний інтерес.

Хоча значна частина людей під впливом такого „демократичного” підходу і покинула виставу, це не завадило членам лічильної комісії розгледіти в парку необхідну їм просту більшість. Напевно зарахували усіх мам та їхніх малюків разом із колясками.
Ми не заперечуємо право коцюбинських громадських організації ставити театральні постановки, в тому числі і комедійно-фарсові. Можемо заявити лише про позицію „Відкритого кола” щодо проблеми майбутнього адміністративного статусу Коцюбинського.
На сьогодні є лише 5 варіантів продовження існування Коцюбинського. Кожен з них має свої плюси та мінуси, які ми невдовзі розкриємо.

Отже, Коцюбинське може:
1. Залишитися селищем в складі Ірпеня;
2. Стати містом обласного значення;
3. Стати містом районного значення в складі Києво-Святошинського району Київської області;
4. Приєднатися до Києва;
5. Залишитися селищем, проте в складі Києво-Святошинського району Київської області;

Сім раз одмір, а раз одріж - так радить народна приказка. Інше прислів’я нагадує: „від дурної голови ногам горе”. Все це сказно про необхідність осмислення рішень.

Саме таким підходом до проблеми керується наша громадська організація. Тому, ми вважаємо, що перш, ніж рухатися до того, чи іншого статусу нашого населеного пункту, потрібно провести глибокий аналіз всіх переваг та негативів кожного з варіантів майбутньо статусу, ініціювати широку дискусію всіх груп селища. Лише після цього можна робити які б то не було кроки.

Раді Вам повідомити, що громадські організації „Відкрите коло” та „Спілка випускників, ветеранів та офіцерів запасу Київського військового гуманітарного інституту” оголошують про початок широкої громадської дискусії заради пошуку оптимального адміністративного статусу для смт. Коцюбинське. Про дати, час та місця проведення заходів в рамках даної ініціативи буде повідомлено додатково.