Нема кордонів та обмежень винахідливості високопосадовців у святий справі дерибану рідної землі. Навіть, якщо земля не зовсім рідна, а навпаки – знаходиться у чужому адміністративному підпорядкуванні. Для керівництва Коцюбинської селищної ради не стало перешкодою те, що ліс, розташований поруч із селищем, точніше – земля, на якій ліс росте, ще з 1956 року знаходиться у підпорядкуванні Києва. Тобто, є власністю територіальної громади столиці. А саме лісом опікується комунальне підприємство Святошинське лісово-паркове господарство. Як повідомив «Вечірці» Іван Крук, заступник головного лісничого КП, близько 100 гектарів лісу роздано селищними депутатами у приватну власність приватним особам. Майже півтисячі громадян отримали, за словами пана Крука документи на право власності на ділянки лісу, приблизно 10-15 соток кожна. Під документами – печатка селищної ради, та особистий підпис її голови Вадима Садовського. «За чутками, - каже пан Крук, - неофіційна ціна ділянки складала 10-15 тисяч доларів за сотку».

Нешляхетна східна боротьба

Лісове господарство Святошина вже півроку намагається пригорнути увагу громадськості та зацікавлених інстанцій до зазначеної проблеми. Однак, як ведеться, справа зрушила з місця лише за допомогою смаженого півня. В його ролі виступив дехто Андрій Старовойт, один з тих, хто отримав у власність ділянку лісу. 23 грудня люди приватного підприємця та громадського діяча Старовойта почали встановлювати в лісі перший металевий паркан. Лісник Олександр Кулик помітив робітників і ознаки вирубки дерев.
- Під‘їхала машина з частинами розібраного паркану -, розповідає пан Кулик, - 15-20 чоловік встановили огорожу швидко, за дві години... Однак, через паркан можна побачити пеньочки".
Лісник стверджує, що невідомі люди наказали йому не втручатися: погрожували і сказали, що будуть стріляти.
Андрій Старовойт, відомий діяч у галузі східних єдиноборств, голова об‘єднання спортклубів «Пересвіт» і один з керівників політичної партії «Пряма дія», планує збудувати на ділянці спортивну школу. Він має документ за підписом Садовського про приватну власність на частку лісу і вважає свої дії цілком законними та шляхетними.
- Коли після п‘яти років поневірянь чиновницькими кабінетами у намаганні отримати землю для будівництва школи я отримав омріяний документ, - зазначив пан Старовойт «Вечірці», - зрозумійте, навіть не думав перевіряти, чи має селищна рада право видати мені ділянку. Я будую школу за власні гроші, без комерційної мети, і цю шляхетну справу доведу до кінця.
Андрій Старовойт каже, що не зрубав жодного дерева, а лише «розчистив територію для майбутнього будівництва». Стверджує, що не платив селищній раді хабарів, а навпаки, лісники пропонували йому сплатити хабар за право рубати ліс – 3 тисячі гривень за дерево. Інакше, мовляв, будуть проблеми. Він, звісно, відмовився. У лісництві, зрозуміло, цей факт заперечують категорично. Однак, одне можна вважати незаперечним – дерева на ділянці хтось зрубав, причому, всі. Лісники кажуть, що це зроблено людьми Старовойта, і не вірити їм підстав обмаль.
Не кажучи вже про те, що Святошинський ліс є рекреаційною зоною, в яких будувати заборонено за визначенням. Про що не міг не знати юридично обізнаний громадський і політичний діяч.

Голова із ротом на замку

Селищний голова Коцюбинського Вадим Садовський від спілкування з журналістами ухиляється. Хоча питань до нього багато. Головне – на якій підставі роздавав ділянки чужого лісу. Водночас, мешканці Коцюбинського розповідають, що Володимир Жарков, голова партії «Пряма дія», до керівників якої належить Андрій Старовойт, є разом з іншими членами партії депутатами селищної ради Коцюбинського. Тому, кажуть мешканці, не дивно, що перші ділянки, найближчі до асфальтованої дороги, було незаконно роздано своїм.
Водночас, мешканці Коцюбинського охоче розповідають про веселі витівки селищного керівництва, але неофіційно. Жоден з інформаторів «Вечірки» не погодився на те, щоб його ім‘я фігурувало на газетній шпальті. Мовляв, нам тут жити, і бажано не псувати відносини з очільниками селища. За словами ж деяких з людей, їм телефонували і погрожували вже через кілька годин після того, як вони заявили в грудневому телеінтерв'ю про те, що на місці забудови була рекреаційна зона.
«Вечірка» відправила офіційний запит з цими питаннями до селищної ради Коцюбинського і особисто до її голови. Чекаємо на відповідь.

Бендер відпочиває

Зі свого боку КП «Святошинське лісопаркове господарство» ще на початку грудня направило офіційні листи до Святошинської рай прокуратури, райвідділу МВС, до прокуратури міста Києва та Генеральної прокуратури України, до низки інших інстанцій. В листах вимагається припинити незаконну вирубку лісу, відмінити незаконні рішення про передачу лісових ділянок та покарати винних у порушеннях посадових осіб. Поки що, як повідомив «Вечірці» Іван Крук, суттєвих відповідей не надійшло. А люди кажуть – правди не добитися, бо прокурори та міліцейські чини самі, мовляв, отримали ласі шматочки землі у народному лісі і тепер мовчатимуть як риби…
Ось такі дива творяться під вітчизняним небом. Колись Остап Бендер вхитрився продавати види Провалу, якій належав державі. Наші ж послідовники великого комбінатора при посадах діють масштабніше – чужого лісу 500 ділянок, по 10 соток кожна, по $10.000 за сотку – виходить приблизно 50 мільонів твердих американських грошей. Хто заперечить, що з такими грошима в нашій державі можна не боятися ані міліції, ані прокуратури…
«Вечірка» продовжить ретельно стежити за ситуацією.

До речі:
Як повідомили «Вечірці» мешканці Коцюбинського, у лісі вже і вулиці названі, і мешканці на тих вулицях прописані, і в списки виборців відповідно додані. Розмах незаконних дій керівників ради не може не вражати уяву – створення на папері вулиць з іменами на місці лісових галявин, реєстрація мешканців у неіснуючих будинках, і, водночас, реєстрація їх як виборців в цілком реально існуючому Центрвиборчкомі…
Тобто, і про майбутні вибори до місцевих рад попіклувалося керівництво. Куди тому Чічікову з «Мертвими душами» і Бендеру з його дрібними квитками на Провал та «Союзом меча і орала»…

Еміль Крупник, «Вечірній Київ»