Головна » 2012 » Квітень » 4 » Державна таємниця по-ворзельськи
20:04 Державна таємниця по-ворзельськи | |
| Чи належить факт роздачі громадської землі у курортному селищі Ворзель до державної таємниці? По версії ворзельської влади – належить. Хоча, не виключаємо, що і до комерційної теж. Тут влада не уточнює. Можливо, що і те, і друге. Державну ( чи комерційну) таємницю у ворзельській селищній раді бережуть зі знанням справи – 15 сесія, яка відбулася 29 листопада 2011 року і на якій, зокрема, розглядалося питання роздачі землі, пройшла під завісою особливої секретності – ніде не було повідомлення як про майбутню сесію, так і про її рішення. Згодом деякі з рішень знайшли своє відображення на сайті і газеті. Але про роздачу землі – нічого. По Ворзелю поповзли чутки і припущення. Додали роздумів і викладені в інтернеті оголошення про продаж у Ворзелі ділянок у районі санаторію «Перемога», які, згідно геологічних досліджень, не могли відводитися під будівництво, тому і було тут створено селищний парк. З цього приводу мешканці прилеглих вулиць написали у вищестоящі інстанції. Громадські організації такі як «Спілка ліквідаторів ЧАЕС», «ГРУКТІВ», «Українська Народна Рада», окремі громадяни стали надсилати запити щодо земельного питання. І почали отримувати відповіді на них. У відповідях влада повідомляла про неможливість надати повні копії рішень щодо роздачі землі, із зазначенням адрес нових ділянок, бо інформація є конфіденційною. І старанно перераховувала Закони, які дозволяють їй це робити, оминувши розділ 2, ст. 6, п.5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», де говориться,що: Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти чи майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Відповідь влади з приводу землі – лаконічна: Вирішила: Дати дозвіл на виконання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку , господарських будівель і споруд в смт Ворзель згідно Додатку №1. А у Додатку №1 – державна таємниця. Бо там списки і місцезнаходження земельних ділянок щасливих власників – а оприлюднення таких даних це вже, за версією ворзельської влади, не тільки порушення закону про конфіденційність, а може, навіть, і замах на національну безпеку та оборону. Та все ж, як виявилося, не змогла вберегти державну таємницю. Хтось роздобув Додаток №1, а ірпінська газета «Правда» оприлюднила ( на фото), на жаль, лише одне прізвище. «Повезло» Рябко Вірі Іванівні, власниці ділянки у 9 соток по вул. Мічуріна, 122. Обурився Ірпінський відділ держкомзему. Виявилося, що земельні ділянки по вул. Мічуріна знаходяться, згідно його даних, за межами населеного пункту Ворзель. 9 березня 2011 р. держкомзем звернувся до ворзельського селищного голови з проханням «представити діючий, погоджений та затверджений відповідно до чинного законодавства проект формування і встановлення меж Ворзельської селищної ради та меж смт Ворзель Київської області та відповідний планово-картографічний матеріал. Жодних матеріалів та відповіді відділ неотримав». В світлі цього факту дещо дивними виглядають обіцянки ворзельської влади забезпечити ділянками громадян, які почали звертатися до неї після «історичної» сесії. Данута Костура | |
|
| |
| Всього коментарів: 1 | ||
| ||